40 монологів про війну у книзі «Прощена неділя» Лілії Черненко

Так багато сказано про війну… І кожна війна – це трагедія, це сторінка, яка має свій почерк, будить емоції болю і співпереживання. Саме на таких емоціях народжуються такі книги як «Прощена неділя» білорусько-української письменниці Лілії Черненко, що мешкає у Прилуках.

Книга «Прощена неділя» була презентована у Прилуцькій районній бібліотеці. На творчу зустріч із Лілією Черненко зібралися меценати, представники районної влади, воїни АТО з району та міста, шанувальники щирого художнього слова.

Лілія Черненко розповіла, що книга «Прощена неділя» - це книга не лише про війну на Донбасі, це книга про зневіру та сподівання людини на війні, про героїзм та любов до Батьківщини. Саме тому, щоб передати почуття солдата на війні, його душевні тривоги і переживання, авторка обрала жанр монологу. У цій літературній формі відображено все, що мучило і картало, та що надихало у важких умовах війни людей різних спеціальностей та віку (адже у перший рік в АТО йшли не лише військові, а й добровольці, що не знали тонкощів військової справи).

За словами пані Лілії,  фактаж та матеріал збирався протягом двох років. Для написання книги вона поспілкувалася з багатьма учасниками АТО, їхніми рідними.  А почалося все з випадкового знайомства, так званого монологу солдата, який перебував на реабілітації в одному з київських санаторіїв… Про все це, що спонукало написати цю книгу, про тривоги самої письменниці йдеться і в Передмові до книги, про це Лілія Черненко говорила і на заході в бібліотеці. Схвальні відгуки про книгу, її концептуальні позиції говориться і в багатьох літературних рецензіях, що вже розлетілися по інтернет-сайтах, та у ЗМІ.

У книзі є монологи матерів та дружин, доньок. Адже на лінії вогню знаходяться не лише ті, хто воює на передовій, але і їхні рідні, чиї душі спалює полум’я страху, болю, довгого очікування. Однією з таких дружин, що пережила довгі дні і ночі очікування коханого з фронту, була і Рената Шевченко. Вона звернулася до авторки книги пані Лілії зі щирими словами вдячності за те, яку важку роботу вона виконала, оголивши одну із найболючіших тем сьогодення, але таку потрібну – у суспільстві мають знати, як все було і є!..

На творчій презентації зі словами вдячності, захопленістю її духовними силами (адже такі книги виснажують) та патріотизмом («…вишиванка під шкірою») звернулися й меценати Василь Малик, Артем Рожко, Микола Марусенко.

Не обійшлося і без відданих читачів та шанувальників творчості Лілії Черненко. Зокрема Валентина Макаренко (голова творчого об’єднання «Перевесло») подарувала письменниці ляльку-мотанку – як давній український оберіг, що має символічне значення, адже один із розділів книги пані Лілії має назву «А лялька-мотанка сказала…».

Як сказано в книзі, без волонтерів військовим було б удвічі важче. Зокрема у Прилуках діють волонтерські угрупування, що постійно допомагають прилучанам на Сході. Тож користуючись нагодою у рамках творчої зустрічі бібліотекарі передали Павлу Краснооку чергову допомогу для військових, дитячі малюнки та примірники презентованої книги. 

Такі книги як «Прощена неділя» - потрібні. Особливо – у наш буремний час інформаційних війн. Однак ця книга – не знаряддя боротьби, це книга, яка уособлює пам'ять про пережите кожним із солдат. «Прощена неділя» має присвяту світлій пам’яті й тих солдат, яких уже немає з нами – жителів міста Прилуки та Прилуцького району Олега Міхнюка, Віктора Лавренчука, Григорія Матяша, Сергія Деркача, Валентина Бойка, Сергія Безгубченка, Віктора Задорожнього, Олександра Лавренка, Сергія Джеваги. Гостям бібліотечної світлиці було представлено щемливий ролик про загиблих під пісню «Мамо, не плач…». Пам'ять воїнів АТО було вшановано хвилиною мовчання, а книга «Прощена неділя» стала книгою пам’яті про них, адже людина живе доти, доки про неї пам’ятають. Пані Лілія відзначила, що особливим є те, що згадували загиблих у свято Вознесіння Хрестового, яке припало на день зустрічі у бібліотеці. Адже герої Небесної Сотні та полеглі воїни Сходу, на переконання письменниці, є вартовими небес і раю, і вони задоволені тим, що згадують їх саме в такий світлий день, що пам'ять про них не згасає...

«Прощена неділя» має символічну, глибоку філософську та багатогранну назву. Одна з цих граней – це те, чи настане день, коли ті, хто розпалив цю війну між двома народами, які втрачають своїх дітей, попросять вибачення перед Богом і людьми? І чи простять їм це?..

… У залі було багато воїнів, які повернулися з АТО. Книга «Прощена неділя» написана для них, як і захід, організований бібліотекою. Отож з метою вшанування їхнього подвигу, пережитого на війні, де більшість думали не про себе, а про тих, хто був поруч, адже «чим ближче передова, тим світліші люди», школярі вручили солдатам квіти, а письменниця Лілія Черненко підписала книги, написані жіночим, материнським серцем… І головним було побажання – нехай ті важкі дні, що пережили хлопці, залишаються в далекому минулому, а їх подвиг буде немарним і над Україною простелиться мирне небо.