Микола Петрович Турківський народився -16 травня 1937 року в с. Линовиця Прилуцького району Чернігівської області.

Закінчив Дніпропетровське художнє училище (1959), скульптор-виконавець та вчитель малювання і креслення в середніх школах.

Працював на Прикарпатті майстром різьби по каменю, по дереву, художником-оформлювачем.

Відвідував Дрогобицьке літературне об'єднання ім. І. Франка.

Був учасником відомої республіканської наради молодих літераторів 1963 року в Одесі.

Друкуватися почав з 1957 року.

Поет, прозаїк.

У 1971 році переїхав з сім'єю в Прилуки.

Вийшли книги: „Материнка" (1969), ,,"Видноколо" (1974), „Земні дороги" (1981), "Литаври літа" (1987), двозбірник "Струни бандури" та „Стодзвони" (1991), „Серця мого чорнобривці" (сувенірний тризбірник, 1992, - 1996, 1997), „Серце матусине б'ється" (1995), „Сонце над світом" (поезії в прозі, образки, 2002), „Гірка чаша" (новели, оповідання, повість, 2003), І дум, і років передзвін", (вибране, 2004), „З Тарасовим іменем" (кннга-альбом: вірші, скульптура, графіка, різьба, пісні, кросворди, 2004), „Цвинтар", (образки, 2004), „Моєї молодості зорі" (2005, десятилітній період різновидної творчої праці на Прикарпатті), „А дні за днями — журавлями" (2005), "Акроцикл"(збірник восьмивіршів, з перших літер яких прочитується : "Місто моєблагословенне і древнє, завдячую тобі за стодужі господні джерела творчості, що бють із правіків, до яких доторкався серцем своїм багато років", 2007), "Вино любові"(поезії в прозі, 2007), "Зацвіли в Прилуках абрикоси"(2007), Стодзвони"(образки, новели, оповідання, пловість - твори, які писалися протягом багатьох років після переїзду на рідну Прилуччину, 2007), "Під небом рідного села"(поезії, написані в рідній Линовиці, 2007), "В орлиному розкриллі гір"(книга-альбом, 2008), "На хвилях памяті"(образки, 2008), "Мати, матусенька, ненька"(книга памяті, 2009), У музиці - його життя і доля" (художньо-документальна повість про композитора В. Вовка, 2009), "Оповідки баби Гальки"(у співпраці з С. Кондратюком, 2009),"Хрещата доля"(образки , поезії в прозі, 2010), "У вічному квіті"(про школу, вчителів, однокласників, 2010), "І таке буває"(гумор, 2010),     а також книги для дітей з оформленням і малюнками автора: „Мур-Мур" (1994), „Заєць-писанкар" (1995), „Молодчина красень-півень" (1997), „Вишивальниця-лисиця" (2002), „Грала білка на сопілці" (для дошкільного, молодшого та середнього шкільного віку з мелодіями композитора В. Стеценка, 2004), з яким, в 1998 році, видали спільну збірку пісень „Твої стежки", "В чарах дитячого світу"(книга-збірник, що обєднує майже весь доробок для дітей, 2007).

Багато віршів покладено на музику місцевим композитором В. Вовком.

Тривалий час як автор-упорядник працював над об'ємною колективною книгою про рідне село „ Навіки рідна " (2005), в якій надруковано вірші, написані на батьківській землі в розділі „Під небом рідного села".

М. Турківський редагує і оформляє книги молодих поетів.

У 1997 році видав своєрідну книгу „Відгадай" (кросворди, чайнворди та інші цікавинки за назвами міст України).

В 2005-2006 році видав три збірник кросвордів: „ Світочі української літератури ", „Абетка ", „На різну тематику".

Досліджує свій родовід, створив книгу досліджень "Роде мій, роде, гілко народу" (досліджено 13 поколінь). 

Член Національної спілки письменників України з 1976 року.

Твори перекладалися на російську та чуваську мови.

Нестандартність, самобутність, багатогранність творчості Миколи Петровича не залишилися непоміченими, здобули заслужене визнання. І одна з найвищих відзнак – присудження йому літературної премії імені Михайла Коцюбинського (1998), лауреат XII-XIII конкурсів ім. Мирона Утриска (М. Турка). Нагороджений НСПУ медаллю "Почесна відзнака" (за вагомий внесок у відродження духовності та особисті досягнення в літературній творчості), а також відзнакою Прилуцького району "Честь і хвала"(2010).

Видання творів М. П. Турківського:

Материнка: поезії. - К.: Рад. Письменник, 1969. - 55 с.

Видноколо: поезії. - К.: Молодь, 1974. - 48 с.

Земні дороги: поезії. - К.: Рад. Письменник, 1981. - 94 с.

Цвинтар: образки. - Прилуки, 2004. - 53 с.

І дум і років передзвін. - Чернігів, 2004. - 248 с.

А дні за днями журавлями: вірші. - Прилуки, 2005. - 156 с.

Зацвіли в Прилуках абрикоси: поезії - Прилуки, 2006. -159 с.

Під небом рідного села : поезії, фрагменти з малюнків. - Прилуки, 2007. - 88 с.

Вино любові": поезії в прозі. - Прилуки, 2007. - 61 с.

В орлиному розкриллі гір : книга-альбом. - Прилуки, 2008. - 112 с.
Нові книги Миколи Петровича Турківського

На хвилях пам'яті : образки. - Прилуки, 2008. - 79 с.

Мати. Матусенька. ненька. - Прилуки, 2009. - 184 с.

Оповідки баби Гальки. - Прилуки, 2009. - 132 с.

У вічному квіті. - Прилуки, 2010. - 172 с.

Хрещата доля : (образки, поезії в прозі). - Прилуки, 2010. - 96 с.

О, правдо, де ти? : [віршовані роздуми]. - Прилуки, 2011. - 47 с.

Тобі, кохана : лірика. - Прилуки, 2011. - 231 с.

Дорога людина. - Прилуки, 2012. - 84 с.

Найперший наставник. Хрещений батько. Непримеренний до фальші. Поет мужності та добра. - Прилуки, 2012. - 104 с.

Сузір'я Катерини Білокур : вірші - Прилуки, 2012. - 51 с.

Море моє : поезії, поезії в прозі, образки, новели, оповідання. - Прилуки, 2012. - 86 с.

Наш кошовий : (на творчому шляху). - Прилуки, 2014. - 108 с.

Натхненне серце творця : (на творчому шляху). - Прилуки, 2014. - 76 с.

Тарас : у слові, малюнку, в пісні, скульптурі : (книга-альбом). - Прилуки, 2014. - 128 с.

Анотації деяких збірок

«Мати...Матусенька... Ненька...» (2009) - книга про рідну матір, книга пам'яті. Але вона й про інших матерів, про яких сказали у свій час майстри поетичного слова української літератури. Я збирав їхні вислови з книг, з колективних збірників, з пісенників, з добірок. Знаю, що це неповний перелік.

Вони збагатили мій задум. Це - діаманти про найдорожчу людину. Злилися воєдино і класики, і видатні, і визначні, і відомі й не так знані з книгами й без них і налічується десь більше двохсот п'ятдесяти осіб.

"Тобі, кохана" (2011) - давно вимріяна книга лірики. Поміщені в ній вірші про кохання - це велике, світле, загадкове, ніжне й гаряче з многобарвними відтінками почуття, писалися автором протягом багатьох десятиріч. Читач зустрінеться в книзі  з класичною формою віршів: сонетами, октавами, восьмивіршами, а також знайде твори з різною строфікою. В одному  з розділів - лірика Миколи Петровича Турківського, покладена на музику.

"Війна в душі моїй вогніла" (2012) - задум книги виник після написання твору "О, правдо де ти?", зокрема про геройську звитягу українців О.П. Береста, П.Д. Щербини й інших, у якому більше мова іде про Петра Дорофійовича Щербину. До книги увійшли графічні роботи автора, що тим чи іншим чином відбивають військову тематику, ілюструють, а заставками і мальованими заголовками підсилюють, доповнюють і розкривають повніше твір.

 

 

 

Книги для дітей